Тригуб В. Музейники врятували журнал «Музеї України»!

Тригуб В. Музейники врятували журнал «Музеї України»!

Єдиний музейний часопис – врятовано! Попри всі фінансові негаразди, інфляцію журнал «Музеї України» вистояв, продовживши випуск паперової версії і залишившись у каталозі Укрпошти! Допомогли музейники!

Повідомлення про неможливість випуску паперової версії видання, викликало значний резонанс. До редакції телефонували співробітники музеїв, історики, розповідаючи про листи до влади, звернення до відомих комерційних структур… На жаль, безрезультатно. Журналісти давно знають, що від влади можна очікувати хіба що безкоштовного сиру… Бізнесмени теж бояться відкрито підтримувати бойовий культурологічний журнал, який традиційно знаходиться в опозиції до будь-якої влади. Гострі публікації на захист музеїв, збереження культурної спадщини, повернення культурних цінностей дуже не подобаються чиновникам…

А якщо згадати гучні шпигунські міжнародні скандали за участі ФБР, ЦРУ, СВР,ГРУ і команди журналу «Музеї України» в США, Канаді, Росії, Німеччині… Чого варта лише епопея довкола козацьких регалій з музею Кубанського козацтва у Ховеллі, сенсаційне полювання на шаблю Мазепи в Америці і Ермітажі, інтриги довкола архівів В.Бабича, повідомлення про спецхрани ФСБ у найбільших російських архівах і музеях, знахідки раніше невідомих портретів Мазепи, Гоголя, Лермонтова, Тарновського…

А інформаційні кампанії на захист Канівських музеїв, Музею гетьманства, Вишгородського заповідника, музею «Битва за Київ у 1943 році, Садиби Попова, Музею етнографії у Буштино, Обсерваторної гірки, НІЕЗ «Переяслав», Національного заповідника у Лаврі, багатьох інших об‘єктів…

Чи потрібен владі часопис, який не розхвалює, а змушує вирішувати проблеми?

Журналісти проводять чимало часу у судах, регулярно отримують погрози, відбиваються від наїздів міліції, податківців, диких забудовників і прихватизаторів…

За чотири роки існування журналу і 8 років діяльності програми «Музеї України», попри купу добрих справ, гучних перемог, ніхто з колективу не отримав жодної державної нагороди, відзнаки, подяки! Навіть якогось теплого листа! Лише відписки та сухі повідомлення про те, що зроблено після критичних публікацій! Зрозуміло, ми маємо нагороди. Але, лише від органів місцевого самоуправління, громадських організацій, козацтв… Що на нашу думку, набагато приємніше і показово…

Коли, після різкого подорожчання паперу, поліграфічних послуг, транспортних витрат, марного пошуку спонсорів, ми були змушені оголосити про припинення випуску паперової версії, вже ні на що не сподівалися. Залишалася лише Інтернет-версія.

Але, часопис було врятовано! І зробили це самі музейники!

Було кілька зустрічей, переговорів. Вихід знайшли!

Журнал «Музеї України» залишається у передплатному каталозі Укрпошти! Наш індекс незмінний – 09829. Правда, довелося перетворитися на щоквартальник… Трохи підвищити передплатну вартість… Але, головне, ми вистояли! Журнал продовжує регулярний вихід!

- Ми не маємо фонду заробітної плати, гонорарів, фонду відряджень, - розповіла шеф-редактор і видавець Наталка Іванченко, - Всі ті копійки, які отримуємо від передплати, йдуть на поліграфію. Річний бюджет редакції – десь 12 тисяч гривень. А зарплата, скажімо народного депутата, чи заступника міністра культури – 18-30 тисяч гривень на…місяць! Порівнюйте! Можна поговорити про ефективність роботи чиновників і купки ентузіастів… Ми розуміємо, що журнал недосконалий, багато помилок, звичайний офсетний папір, кольорова лише обкладинка… Суди, проблеми… Щасливі, що хоч це врятували! Давно слід розпочати випуск повноцінного кольорового музейного видання, засновником якого стало б Міністерство культури за державної підтримки. Але, маємо те, що маємо.

До кінця року, редакція випустить два здвоєних номери. Хоча, якщо вдасться знайти спонсорів, будемо виходити у штатному режимі – раз на два місяці.

І про найближчі плани.

Часопис вирішив взяти шефство над Національним музеєм-заповідником «Битва за Київ у 1943 році» (село Нові Петрівці). Заплановано кілька спільних заходів.

Ми продовжимо підтримку Вишгородського заповідника, НІЕЗ «Переяслав», музею К.Стеценка у Веприку, садиби Попова, музею Г.Сєдова…

Плануємо розповісти про маловідомі музеї і заповідники.

Чекайте повідомлень з США, Німеччини і Росії…

Найближчим часом рушимо у експедицію Полтавською, Черкаською, Дніпропетровською, Чернігівською, Запорізькою, Донецькою областями…

Продовжимо пошуки загадкових скарбів запорожців, діамантів Кубанської Народної республіки. А раптом, щось і знайдемо?!

Зрозуміло, будуть нові журналістські музейні експедиції, прес-конференції, розслідування…

Будуть нові скандали, критичні публікації. Є дуже багато діячів, які хочуть щось заробити, забравши у державних музеїв землю, приміщення, колекції… Спільно будемо захищатися.

Ми вдячні колегам-журналістам з багатьох відомих газет, телерадіокомпаній, які підтримують нашу боротьбу! Без Вас було б дуже важко…

Особлива подяка редакціям Інтернет-видань Хай Вей і Народна правда! Саме вони стають потужними ретрансляторами, змушуючи чиновників реагувати.

Головне – журнал «Музеї України» встояв!

До зустрічі в інформаційному просторі!

Віктор Тригуб, головний редактор журналу «Музеї України»

ХайВей